Батьківський лекторій
Корисні поради батькам у вихованні дитини.
- Не нав’язуйте себе ніколи, і дітям зокрема.
- Якщо не знаєте як вплинути, зупиніться.
- позбудьтеся у Вашому спілкуванні з дітьми тих способів і форм впливу, які викликають у них протест чи негативну реакцію.
- Вилучить неприязнь до дитини і свої негативні емоції.
- Дотримуйтесь принципу рівноправності й співробітництва.
- Не фіксуйте увагу на невдачах.
- Давайте якісні оцінки.
- Не порівнюйте дитину з будь – ким, не ставте їй нікого наприклад.
- Не висловлюйте дитині симпатії у надмірній формі.
- Використовуйте різні форми словесної підтримки.
Дотримання цих правил є не що інше, як гармонія повноцінного формування особистості дитини. Це і є атмосфера захисту і підтримки безпеки дитини.
Права дитини за статтями Конвенції
* Я – індивідуальність. /ст. 7,8,16/.
* Право на життя – головне право дитини. / ст. 6/.
* Право виховуватись в сім’ї. /ст. 7-9/.
* Право на свободу думки, совісті, релігії. /ст. 12-14/.
* Відповідальність батьків за виховання дитини. /ст. 18/.
* Права дитини – сироти.
/ст. 9,11,20,21/.
* Право дитини на харчування.
/ст. 24-27/.
* Право на отримання освіти. /ст. 28-29/.
* Право на соціальне забезпечення і належний рівень життя.
/ст. 26-27/.
* Право на захист від економічної експлуатації. /ст. 32/.
* Право дитини на захист від негуманного поводження з нею.
/ст.35-39/.
* Право на відпочинок і дозвілля. /ст. З1/.
Заповіді гуманістичного підходу
до виховання дітей
/ до уваги дорослих /
- Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.
- Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини – їх слід аналізувати й розуміти.
- Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй чому в тій або іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.
- Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте й не принижуйте. Її помилки – це, насамперед, ваші помилки.
- У вихованні не ставайте „над дитиною”, а коли й треба це зробити, то лише для її захисту.
- Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.
- Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.
- Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою із вчорашньою.
- Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддавання: віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.
Пам’ятка для кожного
Караючи, подумай: « А навіщо? »
- Покарання не має шкодити здоров’ю дитини – ані фізичному, ані психічному. Більше того, за своєю сутністю покарання має бути корисним.
- Якщо у вас є сумніви: карати або не карати, НЕ карайте. Навіть якщо вже зрозуміли, що ви занадто довірливі й нерішучі. Жодної „профілактики”, жодних покарань про всяк випадок!
- За один раз – одне. Навіть якщо скоєно відразу кілька вчинків, покарання може бути суворим, проте лише одне й за все „оптом”, а не по одному за кожну провину.
- Краще не карати зовсім, аніж карати із запізненням.
- Покараний – пробачений. Інцидент вичерпаний. Про старі провини ані слова. Не заважайте дитині починати життя спочатку.
- Якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перемога сили над слабкістю, як приниження.
- Дитина не повинна боятися покарання. Вона має боятися не гніву, а засмучення від її провини.
/ з досвіду роботи
та за В.Леві „ Сім правил для всіх.”/
План роботи з батьками щодо формування правової освіти. /з досвіду роботи/
Мета: сприяти формуванню правового світогляду батьків, активізувати їхню увагу й підвищити інтерес до способів збереження і захисту прав дітей.
Зміст роботи складових частин
- профілактика складається з просвітницької діяльності та
залучення батьків до процесу виховання в закладі;
- діагностика – анкетування, тестування.
Після аналізу розробляється стратегія виховання і тактика роботи з батьками;
- корекція – залучення батьків до
корекційно – педагогічного процесу /консультації, бесіди, тренінги, виступи спеціалістів./
65 способів сказати
"Дуже добре своїй дитині"
Сучасна вимога до батьків і педагогів – це налагодження стосунків з дітьми на основі позитивної педагогіки, створення контактів без адреналінового фону, злоби, агресії, брутальних, грубих слів. Не руйнувати біополе дитини, а згармонізувати його зі своїм.
- Ти зараз на правильному шляху.
- Пречудово!
- У тебе це вийшло.
- Правильно.
- Це добре!
- Я пишаюся тим, як ти себе вів.
- Ти робиш це дуже добре.
- Це набагато краще.
- Я знала, що ти можеш це зробити.
- Зараз ти це зрозумів.
- Ти розумничка.
- Я не зуміла б зробити краще.
- Це правильний шлях.
- З кожним днем у тебе виходить краще.
- Ти й справді молодець!
- Я пишаюся тобою.
- Ти справжній майстер.
- Так тримати!
- Надзвичайно!
- Ти дійсно мені допоміг.
- Щиросердно рада за тебе.
- Ось цього я ще не бачила.
- Це чудова робота.
- Не можу виразити свого захоплення.
- Це вже успіх.
- Ти зробив це вчасно.
- Тепер ти відчуваєш свої можливості.
- Це твоя перемога.
- Прегарно!
- Ти попрацював на славу.
- Гарна робота!
- Мої вітання!
- Це те що треба!
- Ти швидко вчишся!
- Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.
- Ти розумничка!
- Ти працював на славу!
- Це вірний спосіб!
- Ти не гаяв часу.
- Це видатний винахід!
- Ти робиш це вправно.
- Прекрасно!
- Це найкраще!
- Сенсаційно!
- Тепер тебе нічого не зупинить.
- Відмінно!
- Це була першокласна робота.
- Чудово!
- Ти досягнеш успіху.
- Мені подобається хід твоїх думок.
- Дуже приємно вчити таку розумну дитину.
- Велика тобі подяка.
- Я ніколи не бачила нічого кращого.
- Твоя робота принесла мені багато радості.
- Молодчина!
- Повний порядок!
- Серйозний прорив!
- Я приємно вражена.
- Ти сьогодні неперевершений!
- Тепер ти відчуваєш свої можливості.
- Ти справжній майстер.
- Не можу виразити своє захоплення.
- Грандіозно!
- Ти – геній!
- Я вірю в тебе. Ти заслуговуєш найкращих слів.
Дорогою до садочка
Вранці батьки поспішають на роботу, а діти — ні... Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка, навіть якщо він розташований поруч з будинком, є чималою проблемою. Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?
Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу д о дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих?
Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру «Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, у дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу.
У дитини кепський настрій — розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.
Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчуються на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки — ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» — «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка і зраділа квітка!» І нехай спочатку це буде не дуже образно і складно — зате весело!
Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна використовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Наприклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються: навесні — розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.
Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад, зелений, і називає предмети тільки цього кольору. За кілька днів — жовтий тощо.
За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.
Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показати, як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.
Можна також придумувати разом з дітьми загадки. Наприклад «Руда, хитра... (не відгадав — продовжуйте далі) живе в ліс зайцями ганяється». Ось так. Дерзайте! Можливо, і ви складете свої загадки, казки, історії та і тоді дорога до дитячого садка або тривала поїздка з малюком не здаватиметься вам втомливою та одноманітною.
