Важливим завданням у роботі дошкільного закладу на навчальний рік є:  здійснення комплексного підходу розв'язання проблеми зміцнення здоров'я дітей, забезпечення їх всебічного розвитку через активні форми фізично-оздоровчої роботи. Інструктор з фізичного виховання добре володіє методикою фізичного виховання дошкільнят, будує роботу на принципах системності і наступності в роботі, чітко диференціює вимоги та шляхи співпраці з дітьми різних вікових груп .

В роботі використовує елементи методики М.Єфименко, веде облік та розробляє комплексні плани індивідуальної роботи з диспансерними та часто хворіючими дітьми. Ним належна увага приділяється питанню взаємодії з батьківським колективом щодо формування здорової особистості дошкільника

Цілеспрямована робота дошкільного закладу з фізичного виховання, система оздоровчих заходів забезпечують якісну базову підготовку дітей до шкільного життя. Важливе місце в забезпечені достатньої активності дошкільнят займають прогулянки, пішохідні переходи, проведення спортивних свят та розваг, днів здоров'я.

Загартовування водою

 Здавна відомо: якщо поступово, систематично й послідовно протягом тривалого загартовувати організм, привчати його до змін температури, то він адаптується до холоду, не піддається дії збудників хвороб. Така здатність організму протистояти різноманітним подразникам зовнішнього світу стала основою загартування – ефективного засобу зміцнення здоров’я.

Виростити дітей міцними, загартованими, бадьорими, з раннього віку долучити їх до прекрасного світу гармонії, сили й краси – почесний і відповідальний обов’язок наставників молодого покоління. Весела усмішка на обличчі дитини – ознака доброго здоров’я.

Одним з найважливіших видів загартування є загартування водою, оскільки вона є сильним засобом зміцнення організму завдяки своїй високій теплопровідності та теплоємності.

Вода – це джерело здоров’я, еліксир життя. Вона позитивно впливає на централізовану нервову систему, знімає втому, надає бадьорості, живить організм. Люди оспівали «живу» воду в легендах і казках. Здавна при поганому самопочутті бризкають холодною водою в обличчя, а при нервовому збудженні  дають її випити.

Це універсальний засіб для забезпечення успішної  життєдіяльності організму.

Цілющі властивості холодної води відомі людям давно, а загартування нею дуже корисне, адже пробуджує центральну нервову систему. Вода -  це сила. Холодна вода – жива, вона допомагає організму виробити тепло.

Загартування водою дає можливість зміцнювати здоров’я дитини. Привчити дітей до холодної води можна під час ігор з водою, таких гігієнічних процедур, як миття рук і ніг, умивання. Температура води знижується поступово від +33 оС (+28 оС) на початковому етапі до +20 оС (+15 оС) під час умивання обличчя, миття рук, вологого обтирання шиї, обливання водою стіп, усього тіла.

Добре гартують і розвивають також ігри та вправи у басейні (стаціонарному, а влітку плескальному).

Методичні рекомендації з організації загартовування

Гігієнічні водні процедури мають за гартувальний ефект при дотриманні таких правил:

-  Врахування індивідуальних вікових особливостей дитини при виборі способу загартування водою;

-  Поступовий перехід від процедур слабкої дії до процедур сильної дії;

-  Поступове зниження температури води відповідно до віку й стану здоров’я дитини, характеру процедури й умов навколишнього середовища;

-  Систематичне проведення за гартувальних процедур приблизно в один і той самий час дня;

-  Забезпечення доброго настрою дитини під час загартування.

До місцевих за гартувальних процедур належать: умивання (вологе і сухе), обтирання до пояса, миття рук, миття й обливання ніг, гра з водою. Для місцевих процедур застосовується прохолодніша вода, ніж для загальних. Місцеві дія води викликає загальний комплекс рефлекторних реакцій, що позитивно впливають на фізіологічні функції всього організму.

СКОЛІОЗУ - НІ

 Варто почати з розгляду сколіозу в шийному чи шийно-верхньогрудному відділах хребта. Одразу зауважу, що в цій статті для зручності засвоєння матеріалу всі коригувальні вправи будуть розраховані на правосторонній сколіоз у тому чи іншому відділі хребта. Зрозуміло, що при лівосторонньому сколіозі ці вправи та пози треба робити в протилежний бік.

Отже, в дитини правосторонній сколіоз у шийному відділі, тобто її голова частіше нахилена вліво від середини осі хребта. У цьому разі після м’якої тракції (витягування хребетного стовпа уздовж його поздовжньої осі) у шийному відділі хребта та відповідно масажу шиї можна виконати вправу "Тік-так", яка нагадує рух маятника.

Але нахилятися при цьому варто лише вправо, намагаючись торкнутися правим вухом правого плеча. Спочатку амплітуда нахилу буде невеликою, а з часом збільшуватиметься. Інколи ненадовго затримуйте нахилену голову біля правого плеча, завдяки чому розтягуються ліві шийні м’язи.

Продовжити корекцію шийного сколіозу можна вправою "Пугач" (для дівчаток - "Совонька"):

дитина виконує поворот голови в боки, поступово збільшуючи амплітуду. Намагайтеся, щоб лінія носа збігалася з умовною лінією плечового пояса. Особливу увагу приділяйте поворотам голови в той бік, в який їх зробити важче.

Щодо правостороннього сколіозу в грудному відділі хребта, то, перш за все, після м’якої травиці і масажу слід виконати вправу "Дотягнись": з вихідного положення лежачи на животі акцентовано тягнутися до будь-якого предмета лівою рукою. Подолати правостороннє викривлення хребта можна і на похилій дошці, виконуючи вправу "Гнучке стебло",

вигнувши тулуб у протилежний бік. Саме тут, на похилій дошці чи профілакторі В. Євмінова, корисно виконувати вправу "Скрутик-1",

скручуючи тулуб вліво відносно поздовжньої осі тіла, згинаючи ноги в колінах. Потім, уже на підлозі виконайте вправу "Ящірка" -

повзання по-пластунськи, попереду виставляючи зігнуту праву ногу. Продовжить корекцію правостороннього викревлення вправа "Очерет на вітрі": з вихідного положення сидячи, стоячи на колінах чи стоячи виконувати нахили тулуба вправо.

Для подолання наявного при сколіозі скручування хребта в бік наявної дуги (в цьому разі - вправо), корисно практикувати вправу "Скрутик-2":

сидячи верхом на гімнастичній лаві повертати тулуб вліво, передаючи при цьому предмет партнерові, який сидить позаду спиною до спини. Спочатку предмет передавайте лівою рукою (це легший варіант скручування), а тоді - правою, коли скручувальна дія на хребет помітно зростає. Слід пам’ятати про принцип гіперкорекції та робити вправи з певним запасом амплітуди.

Якщо сколіоз наявний у грудно-поперековому чи поперековому відділах хребта, рекомендується робити нахили всім тулубом вправо. Спочатку ці рухи можна виконувати в положенні сидячи на підлозі з розведеними ногами, тримаючи у витягнутих руках м’яч над головою

(вправа "Сонечко, яке танцює"). Міру нахилу вправо можна збільшити під час виконання вправи "Ну ж бо, підніми!":

сісти на підвищення і намагатися при цьому дістати з підлоги предмет, що лежить справа. Ліву руку під час нахилу вправо бажано піднімати тягнучи вгору.

В тому разі, якщо в дитини є нахил таза вправо (при правосторонньому сколіозі), під час довгого сидіння на заняттях бажано підкладати під праве стегно кленову дощечку заввишки від 5 до 15 мм. (залежно від міри викривлення таза). До того ж в усіх положеннях тягнути вперед, вгору або вгору-вбік необхідно саме праву ногу. Наприклад нахилятися в бік до правої ноги, яка стоїть на рейці гімнастичної драбини. Однією з найбільш простих і доступних вправ є сходження сходинками драбини, ставлячи попереду праву ногу.

Бажаю Вам здоров’я, удачі та досягнення високих результатів!